Загальний опис
Щитник валлеха, Dryopteris wallichiana – рід великих наземних папоротей з чудовими довгими вайями, в цей рід входять найдревніші види папоротей - самих витривалих рослин на Землі. В природі вони розповсюджені скрізь, зустрічаються в лісах, біля з водойм, на полях і болотах.
Дуже красива прямостійна рослина, короткі товсті корені підіймаються над землею, їх розмір у два рази більше наземної частини, наземна частина представлена двоперистими листками, що підіймаються вгору. Центральна жилка та черешки покриті чорно-коричневими лусочками. Вайї шкірясті, темно-зелені, блискучі. Листки верхньої розетки розміщені по колу. Висота вайї досягає 1,2 м, однак нарощування листків проходить повільно - за декілька років. Жилкування вильчасте. Листки – вайї утворюють щільний лійкоподібний пучок. Листки папороті формуються протягом трьох років, в перший рік вони зимують у вигляді листових зачатків на вершині коренів. На другий рік листки згорнуті у спіралі у вигляді равлика, точки росту рослини захищені коричневими або чорними лусочками. Лише на третій рік листки розгортаються, стають прямостійними й починається фотосинтез, листки набувають насичено-зеленого кольору та починають спороносити. Спорангії знаходяться на нижній стороні листка, ближче до середньої жилки.
Папороті терпимі до різних ґрунтів, але краще почуваються на вологих, добре дренованих, багатих перегноєм лісових ґрунтах. Підгодівель не потребують.
Папороті до поливів невибагливі. Можуть витримувати і короткочасні засухи, це, до речі, добре впливає на утворення зачаточних листків. А при тривалій засусі листя засихає раніше сезону вегетації та прокидається тільки на наступний сезон.
Це рослина тіньових зон саду, на сонці у папороті дрібніють листки та засихають. При посадці в ямку для висаджування потрібно додати компосту, а після посадки замульчувати рослину, що допоможе зберегти вологу у ґрунті. Хоч рослина полюбляє вологі ґрунти, вона не витримує застою води. На важких ґрунтах треба додати у компост піску.
Розмноження - спороношення - у папоротей настає на 5-6 рік. Спори розлітаються на відстань до 5 метрів і можуть прорости вже весною, а іноді - лише на наступний рік.
Також можна розмножити папороті, розділивши ранньої весни чи пізньої осені - не раніше ніж 3-4 рік. Також рослина утворює причерешкові відростки, котрі проростають на рівні ґрунту, але при посадці в інше місце вони дуже довго наростають: таким чином дорослу рослину можна отримати через 5 років.
Використання - в будь-яких тіньових композиціях, в поодиноких, бордюрних, кулісних посадках, тіньових рокаріях, для озеленення озер та схилів.
Папороті – довгожителі, живуть 50-100 років, повільно нарощують свої розміри. Ці рослини зимостійкі, вони не потребують укриття.
Товари, що помічені значком "Нової пошти", доступні до пересилки
