Загальний опис
Рослини висотою близько 150см, що зазвичай утворюють великі, досить пухкі дерновини з повзучими кореневищами. Листя шкірясте, лускоподібне, зелене, з білою смугою. Восени листя забарвлюється у різні відтінки жовтого, коричневого, бордового кольорів. Суцвіття міскантусу використовують при створенні сухих флористичних композицій. З цією метою їх використовують у фазі повної зрілості, коли вони стають пухнастими. Має тривалий період декоративності – з весни до пізньої зими. Морозостійкий. Рослинами прикрашають береги водойм, їх висаджують окремо або групами в міксбордерах, рокаріях, біля газонів.
Посадка
Посадка міскантусу здійснюється навесні, коли прогріється ґрунт – з кінця березня до середини травня. Міскантуси теплолюбні, тому висаджувати їх потрібно на ділянках, що добре освітлюються і прогріваються сонцем, захищених від холодного вітру. Але ще більше, ніж тепло, міскантуси люблять воду, саме тому вони віддають перевагу вологим, родючим прибережним ділянкам. Якість ґрунту для міскантуса великого значення не має, але найгірше вони ростуть на пісках та важких глинах. Купуйте дорослі саджанці: у цієї рослини вегетаційний період дуже довгий, оскільки в зріст теплолюбний міскантус рушає лише тоді, коли температура повітря досягне 25 ºC, тому молоденький саджанець просто не встигне прижитися і зміцнітися до настання холодів. У дорослого саджанця запас міцності більший, і він при хорошому укритті зможе безболісно пережити навіть холодну зиму. У посадкову яму, яка має бути трохи більше за обсягом, ніж коренева системи саджанця, поміщують шар родючого ґрунту, потім опускають у нього саджанець і заповнюють порожнечі землею, поступово її утрамбовуючи. Після посадки міскантус рясно поливають.
Догляд
Міскантус вимагає багатого регулярного поливу. Вирощування міскантуса передбачає також регулярні, але помірні підживлення, оскільки надлишок азоту, наприклад, призводить до вилягання рослини. У перший рік міскантус не підгодовують, а надалі добрива вносять двічі на сезон: в середині травня буде потрібно рідке підживлення азотними добривами - наприклад, розчином сечовини. У першій половині літа ділянку поливають гуматами, а у другій вносять калійно-фосфорні добрива. Також потрібні часті прополювання ділянки з міскантусом, особливо у перші два роки життя рослини. Потім, коли воно зміцніє і виросте, бур'янам вже не пробитися крізь коріння міскантуса, що інтенсивно розповзається. До речі, розростання міскантус по саду доведеться обмежувати. Роблять це відразу після посадки: обмежувачем намічають межі, у яких має залишатися рослина. Можна як обмежувач використовувати шматки заліза або шиферу.
Зимівля
Міскантус необхідно захищати не тільки від морозів, а й від раптових перепадів температур. Якщо похолодання настає поступово, то рослина встигає адаптуватися до змін у природі, але якщо морози вдарили несподівано, вона може загинути. Щоб цього не трапилося, накрийте міскантус куренем з плівки, щоб з боків під неї могло надходити повітря, а зверху на плівку, так само шалашиком, встановіть два дерев'яні щити - ця конструкція захистить міскантус від раптового похолодання. Але не забудьте перед спорудженням укриття замульчувати ділянку та захистити коріння від промерзання товстим шаром будь-якого пухкого ґрунту.
Обрізка
На зиму рослину обрізати не рекомендується. Це дасть йому додатковий захист від морозів. Навесні з обрізанням рослини можна не поспішати, якщо після зимівлі збережеться декоративний вигляд. Все одно на зріст міскантус піде лише після настання тепла.