Костриця аметистова ‘Walberla’

Загальний опис
Костриця аметистова ‘Walberla’ - витончений багаторічний злак із щільною кущовою формою та вузьким листям, що має характерний сизо-блакитний або сріблясто-сталевий відтінок із легким «аметистовим» нюансом. Рослина формує акуратні кочки, які виглядають охайно впродовж сезону й надають композиціям графічності та сучасної фактури. ‘Walberla’ чудово підходить для рокаріїв, гравійних садів, бордюрів, міксбордерів природного стилю, а також для контейнерів. Особливо ефектна в групових посадках і в поєднанні з лавандами, шавліями, деревіями, очитками, ехінацеями та невисокими хвойними. Кущик компактний, напівкулястий, зазвичай 20–35 см заввишки і 25–40 см завширшки. Листя тонке, жорсткувате, зібране в щільні пучки; колір найбільш інтенсивний на сонці. Влітку костриця може утворювати непомітні колоски на тонких квітконосах, які додають легкості, але основна декоративність — у листі та формі куща. Рослина довговічна, добре тримає купину, не «розвалюється» і підходить як для строгих композицій, так і для природних лугових міксів.

Посадка
Кострицю аметистову ‘Walberla’ найкраще висаджувати на сонячних місцях. У напівтіні колір стає зеленішим, а кущ менш щільним. Ґрунт: легкий, біднуватий або помірно родючий, обов’язково добре дренований. Костриця не любить важких, сирих, заболочених ґрунтів. Підготовка до посадки: на глині додайте пісок, дрібний щебінь, перліт або дрібну кору; у посадковій ямі зробіть дренажний шар. У низинах краще садити на підвищення або в підняті гряди. Відстань між рослинами при посадці: 25–35 см. Для «килимка» — ближче, для виразних кочок — трохи ширше. Після посадки рослину треба добре полити, але надалі не перезволожувати. Мульча з гравію або дрібної щепи допоможе зберігати форму та чистоту купини.

Догляд
Полив: помірний. Після вкорінення костриця досить посухостійка, а надлишок води часто шкодить більше, ніж нестача. У спеку поливайте рідко, але глибоко, коли ґрунт підсохне. У контейнерах слідкуйте, щоб вода не застоювалася. Підживлення: мінімальне. Навесні достатньо тонкого шару компосту або дуже помірної дози комплексного добрива. Надлишок азоту робить листя м’якшим, зеленішим і знижує декоративність. Бажано час від часу здійснювати провітрювання купини: щільні кочки іноді накопичують сухе листя всередині - раз на сезон їх корисно акуратно «вичесати» руками або грабельками. Омолодження: раз на 3–4 роки бажано поділити кущ навесні, щоб зберегти щільність і яскравий колір.

Зимівка
Костриця аметистова загалом добре зимує, але головний ворог — зимова волога та випрівання. Восени не заливайте рослину і не висаджуйте в місцях, де стоїть вода. На важких ґрунтах дренаж критично важливий: саме застій води взимку може призвести до випадання кущів. Легке укриття (тонкий шар сухого листя, хвоя, лапник) доречне на відкритих вітряних ділянках або при безсніжних морозах, але укриття має бути «дихаючим». У контейнерах горщик краще утеплити або перенести в захищене місце, щоб не промерзав кореневий ком.

Обрізка
Ранньою весною (коли мине загроза сильних морозів) кострицю потрібно очистити: акуратно вичешіть сухі листки або зніміть їх руками, зберігаючи форму кочки. Якщо купина сильно «пожовкла», можна легенько підрізати, але не варто стригти занадто низько: достатньо зрізати сухі кінчики та прибрати старе листя. Після очищення рослина швидко відростає і знову формує щільну, охайну кулю.