Джеймс Хічмоу - людина, яка показала світові красу природних садів

Пропонуємо вам познайомитися з одним з видатних ландшафтних дизайнерів сучасності. Джеймс Хічмоу (James Hitchmough) - людина, яка показала світові справжню красу природних садів. Насправді краса саду - саме в гармонійному співіснуванні рослин, коли кожна рослина підтримує іншу. Джеймс використовує ефективний міждисциплінарний підхід.

Робота Джеймса має на меті змінити існуючі парадигми щодо того, якими можуть бути міські насадження у 21 столітті, в часи зміни клімату, потреби в сталому розвитку та зберіганні біорізноманіття. Він керується потребою створювати досвід роботи з рослинністю в певній точці часу і простору - надзвичайний, піднесений і значущий.

Як практик, Джеймс брав участь у створенні багатьох великих ландшафтів у Великобританії за останні 20 років, в тому числі разом з Найджелом Даннетом озеленював Олімпійські ігри в Лондоні. Він також працює у значно більших масштабах, і у 2019 році у складі команди виграв першу премію у розмірі 1,5 мільйона доларів на Міжнародному конкурсі дизайну за переосмислення гірського хребта Лонгкуан Шань, площею 1275 км2, який поглинається містом Ченду, як концептуально нової моделі для національного парку.

Підходи Джеймса Хітчмоу формують сучасне розуміння природоподібного, динамічного та стійкого озеленення. Ось ключові концепції його роботи:

1. Динамічні рослинні угруповання (Dynamic Planting)
Хітчмоу просуває ідею, що посадки мають бути живими, що змінюються, як справжні екосистеми. Його мета — створити насадження, які еволюціонують згодом, а не потребують постійної заміни та коригування.
Використовує рослини з різними життєвими циклами та стратегіями росту.
Робить ставку на сезонну драматургію: пік декоративності протягом літа та осені.
Включає самосів та зміну домінант у спільнотах.

2. Природоподібне проектування (Ecological Aesthetics)
Хітчмоу надихається преріями, степами та іншими природними спільнотами. Він прагне естетики, яка викликає у глядача емоції, ніби він опинився «в дикій природі».
Краєвиди не імітують конкретні екосистеми, але запозичують принципи структури та взаємодії видів.
Візуальний ефект створюється за допомогою щільності, колірної композиції та текстур, а не геометрії чи топіарної стрижки.

3. Відбір рослин на основі функціональності та стійкості
Він вибирає рослини не лише за красою, а й за їхньою здатністю виживати та конкурувати в умовах екстенсивного догляду.
Переважно використовуються багаторічники та злаки.
Відбираються види, стійкі до посухи, хвороб та місцевих ґрунтово-кліматичних умов.
Включаються інтродуценти, якщо вони не агресивні та екологічно безпечні.

4. Сіяні посадки (Seeded Meadows)
Одне з найоригінальніших рішень Хітчмоу - створення квітників не через розсаду, а шляхом висіву складних квіткових сумішей.
Застосовується на великих територіях (наприклад, Олімпійський парк у Лондоні 2012 року).
Суміші включають десятки видів, підібраних з урахуванням фенології, зростання та взаємного впливу.
Дозволяє скоротити витрати на посадку та догляд, підвищує натуралістичність.

5. Мінімальне втручання
Мета — сформувати такі рослинні композиції, які самопідтримуватимуться.
Регулярні стрижки та полив зведені до мінімуму.
Пропалювання проводиться точково на етапі становлення посадки.
Допускається контрольована зміна видового складу з часом.

6. Освітня та емоційна функція
Хітчмоу переконаний, що озеленення має не лише прикрашати, а й змінювати ставлення людей до природи.
Він вважає за важливе «переучувати» глядача на сприйняття дикої краси.
Його посадки викликають подив, інтерес, роздуми.
Проектні рішення включають принципи біофілії та емоційного резонансу із природою.